Мета роботи - дослідження можливості нетравматичних екологічних взаємодій систем різних класів таких, як "людина" [Л], "техніка" [Т], "середовище" [С] в єдиній макросистемі. Дослідження ключових положень проблеми безпеки складної системи людина - техніка - середовище" [Л - Т - С] проведено в контексті основних принципів постнекласики та "мислення в складності". Вперше введено поняття складної макросистеми нового типу, що з'єднує системи різного класу як самостійні "цілі" на основі концептуальної моделі постнекласики "ціле в цілому". Висунуто гіпотезу, що головною причиною катастроф є певна несумісність у межах макросистеми [Л - Т - С] систем [Л], [Т], [С], що з'єднуються в ній, за показниками приналежності до різних класів (1), що зумовлює виникнення критичної різниці за взаємодії складних систем різного класу (2). Зроблено висновки, що зростання дорожньо-транспортних пригод (ДТП) формується спільною взаємодією систем людина/водій [ЛВ], техніка/автомобіль [ТА], середовище [С] у єдиній макросистемі. Нова якість макросистеми [ЛВ - ТА - С] визначається характером зв'язків і виникненням узгодженості/або неузгодженістю між різними цілісностями в єдиній макросистемі. Ставиться питання про необхідність прийняття парадигми різниці як наукової галузі на базі методології нетравматичного екологічного з'єднання систем різного класу в єдину макросистему. Висунуті рекомендації сприяють підвищенню безпеки дорожнього руху.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"