Штучний кровообіг (ШК) справляє істотний вплив на організм пацієнтів. Першим потенційним фактором, здатним негативно впливати на функції органів і тканин під час перфузії, є первинний об'єм заповнення (ПОЗ) оксигенатора. Навіть при сучасному розвитку перфузіологічного забезпечення немає єдиного протоколу щодо того, які розчини і в якому співвідношенні необхідно використовувати в програмі первинного заповнення оксигенатора. Тому питання пошуку розчинів для заповнення контура оксигенатора дуже важливе для уникнення факторів, що спричиняють ускладнення після ШК. На базі хірургічного центру ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС був застосований багатокомпонентний гіперосмолярний ПОЗ у 90 пацієнтів під час кардіохірургічних операцій в умовах штучного кровообігу. Чоловіків було 69 (76,6 %), жінок - 21 (23,4 %), вік пацієнтів - від 37 до 81 року, у середньому 65,0 +- 2,5 року. Вага пацієнтів - від 55 до 115 кг, у середньому 86,40 +- 5,85 кг. За функціональним класом (ФК) за NYHA пацієнти розподілилися таким чином: II ФК - 79 (87,7 %), III ФК - 11 (12,3 %). У 73 пацієнтів операції виконані на фібриляції шлуночків (група 1), у 17 пацієнтів операції виконані з використанням кардіоплегічного розчину кустодіол (група 2). При виборі розчинів для ПОЗ оксигенатора використовували комплексний підхід. Базовим розчином був препарат волютенз, основою якого є 4 % модифікований желатин, іншими гіперосмолярними розчинами первинного об'єму заповнення оксигенатора були реосорбілакт і маніт 15 %, для корекції порушень кислотно-лужного балансу застосовували розчин сода-буфер 4,2 %. Для внутрішньовенної інфузії під час операції використовували Рінгера малат ізотонічний, який як носій резервної лужності містить ацетат і малат. Сумарний об'єм розчинів у перфузаті становив 1600 - 1200 мл. Сумарна осмолярність розчинів у перфузаті - 817,4 мосмоль у 1600 мл, що становило 510,9 мосмоль/л. Висновки: використання багатокомпонентного гіперосмолярного ПОЗ, спрямоване на запобігання набряку тканин з початком ШК, синдрому капілярного витоку, сприяє більш фізіологічній корекції електролітів і кислотно-лужного стану, дозволяє знизити обсяг волемічного навантаження в періопераційному періоді на тлі стабільних показників центральної гемодинаміки.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"