Україна є морською державою з активно працюючою інфраструктурою водного транспорту. До її складу входять морські транспортні шляхи у морських територіальних водах держави та внутрішні водні шляхи, морські та річкові порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, магістральні морські трубопроводи тощо. Згідно з законодавством, вказані об'єкти відносяться до об'єктів критичної інфраструктури (КІС) держави та підлягають захисту. На цей час питання управління проектами розробки та створення систем захисту об'єктів морської КІС від сучасного комплексу загроз їх функціонуванню знаходиться на початковій стадії свого становлення. Це робить актуальним наукове завдання розробки класифікації таких проектів, що створило б теоретичну основу для подальших досліджень у напрямку проектного менеджменту та для побудови високоефективних систем захисту таких об'єктів. Запропоновано як базові ознаки класифікації використовувати приналежність об'єктів морської КІС до точкових, площинних і протяжних, що утворює програму базових проектів захисту таких об'єктів і забезпечує їх уніфікацію на стадіях планування та виконання. Виходячи з реалізації принципів системного підходу щодо комплексного врахування особливостей функціонування матеріальної, енергетичної та інформаційної складових об'єктів, а також з урахуванням людського фактору як складової ефективної експлуатації цих об'єктів, для кожного з проектів програми запропоновано їх класифікацію за видами безпеки. Така класифікація включає основні підпроекти "Фізична безпека", "Енергетична безпека", "Інформаційна безпека" та "Кадрова безпека" й утворює другий класифікаційний рівень. Третій кваліфікаційний рівень, виходячи з принципів системного підходу, охоплює типові роботи менеджера проекту по встановленню властивостей об'єктів захисту та характеру загроз, а також типові роботи з вибору необхідних технологій захисту та практик їх успішного створення. Запропоновані кваліфікаційні рівні сформовано у вигляді множин, відповідно, базових проектів, основних підпроектів і типових робіт менеджера проекту. Отримані множини утворюють генеральну множину робіт програми проектів захисту об'єктів морської критичної інфраструктури. Первинне формулювання робіт генеральної множини створює базу даних шаблонів робіт для однотипних проектів, а виконані типові роботи, основні підпроекти та базові проекти утворюють та постійно доповнюють базу даних артефактних проектів захисту об'єктів морської КІС. Генеральна множина базових проектів, основних підпроектів і типових робіт програми проектів захисту об'єктів морської КІС утворює організаційну основу для ефективної роботи менеджерів проектів безпеки таких об'єктів. Її застосування у практиці управління проектами забезпечить скорочення витрат часу на планування проектів за рахунок використання шаблонів та артефактних проектів, які мають накопичуватись у результаті проектної діяльності команди менеджерів у відповідних базах даних.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Блінцов Володимир Степанович (1948–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"