Розглянуто інформатизацію як невід'ємну частину функціонування сучасного суспільства, що змінює характер людино-машинної взаємодії та інтерфейсу. Обгрунтовано, що якість інтерфейсу визначає успіх просування програмного забезпечення (ПЗ) на ринок. Показано, що оцінка якості дається як кількісними так і якісними показниками, розрахунок якої ускладнено відсутністю аналітичної моделі її "юзабіліті". Запропоновано для неперервних ознак факторів дві евклідові норми у вигляді середньоквадратичного та найбільшого значення модуля множини значень ознак. Застосуванням розвинення у ряд Маклорена та трирівневого компаратора задачу зведено до геометричної нерівності. Отримано вирази верхньої та нижньої межі узагальненого показника якості інтерфейсу, що представлено через сукупність оцінок ознак. Обгрунтовано вирази максимально можливих абсолютних і відносних похибок, що за допомогою методу рекурентної апроксимації представлено через першу та другу похідну тренду. Застосовано представлення даних на площині за однією спільною віссю, яка обертається на визначений кут, тоді всі площини допускають швидкий перегляд. Показано, коли всі ознаки мають кількісний вимір, то достатньо застосовувати до побудови оцінки узагальненого показника одну норму. Однак за наявності кількісних та якісних оцінок послідовне застосування норм: середнєквадратичного та максимально можливого значення модуля, розв'язує проблему комплексної узагальненої оцінки якості інтерфейсу. Наведено експериментальне дослідження оцінки узагальненого показника якості інтерфейсу користувача медичної інформаційної системи "МедІнфо-Сервіс", що охоплює автоматизацію лікувальних процесів амбулаторно-поліклінічних закладів і стаціонарів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"