Механізми функціональної взаємодії шлунка та щитоподібної залози (ЩЗ) пояснюються біологічною дією тиреоїдних гормонів. Згідно з європейськими рекомендаціями MAPS II, серед передракових станів виділяють атрофію та кишкову метаплазію (КМ) слизової оболонки шлунка (СОШ). Мета роботи - оцінити структурно-функціональні зміни паренхіми ЩЗ у хворих із передраковими станами шлунка. Дослідження проведено у 44 хворих із передраковими станами шлунка, серед обстежених хворих були 32 (72,7 %) жінки та 12 (27,3 %) чоловіків віком від 33 до 76 років, у середньому 59,7 +- 1,7 року. Верхнюю ендоскопію проводили з використанням системи EVIS EXERA III із гастроскопом Olympus 190 (Японія). За результатами ендоскопічного дослідження пацієнти були розподілені на групи: I - 11 хворих з атрофією СОШ без КМ; II - 13 пацієнтів з атрофією СОШ із КМ, обмеженою антральним відділом або тілом шлунка; III - 8 осіб із дифузною КМ на тлі атрофії СОШ. Групи були репрезентативними за віком і статтю. Всім обстеженим проводилось сонологічне дослідження ЩЗ на ультразвуковому сканері Toshiba Xario (Японія) з використанням мультичастотного лінійного трансдюсера з частотою 5 - 12 МГц. Для оцінки функціонального стану ЩЗ у сироватці крові визначали рівень тиреоглобуліну та тиреотропного гормону імуноферментним методом. Встановлено суттєве збільшення частоти дифузних і вогнищевих змін у ЩЗ у пацієнтів із дифузним поширенням КМ у шлунку (p << 0,05), що підтверджено кореляційним зв'язком частоти КМ тіла й антрального відділу шлунка з наявністю вузлів у ЩЗ (r = 0,44, p = 0,003 і r = 0,40, p = 0,006 відповідно). Водночас збільшення частоти вогнищевих гіперплазій СОШ асоціювалося з нерівністю контурів ЩЗ (r = 0,41, p = 0,03) і збільшенням щільності капсули ЩЗ (r = 0,49, p = 0,04), що є ознаками хронічного запального процесу. Поширення КМ СОШ супроводжувалось збільшенням рівня тиреоглобуліну у понад 3 рази (p = 0,0134). При цьому вміст тиреотропного гормону вірогідно знижувався у міру поглиблення перебудовних змін СОШ (p = 0,0474), а встановлений кореляційний зв'язок рівня цього гормону з КМ у тілі шлунка (r = -0,46, p << 0,05) свідчить про необхідність подальшого вивчення ролі гормонів ЩЗ у розвитку передракових станів шлунка. Встановлено, що у хворих на передракові стани шлунка спостерігається висока частота структурних змін паренхіми ЩЗ (81,8 %) як дифузного (75,0 %), так і вогнищевого (43,2 %) характеру. Поширення КМ у СОШ корелює зі структурними змінами паренхими ЩЗ, що супроводжується вірогідним збільшенням вмісту тиреоглобуліну та зниженням рівня тиреотропного гормону в сироватці крові. Частота структурних змін ЩЗ збільшується у міру поглиблення перебудовних змін шлунка, що підтверджується позитивним кореляційним зв'язком між змінами структури ЩЗ і наявністю ксантом СОШ, що є маркерами передракових станів СОШ (r = 0,52, p = 0,03).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мосійчук Лідія Миколаївна (медичні науки)
• Коненко Ірина Сергіївна (медичні науки)
• Татарчук Оксана Михайлівна (біологічні науки)
• Шевцова Олена Михайлівна (1970–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"