Мета дослідження - покращання результатів лікування поранених в грудну клітку за рахунок диференційованого анестезіологічного забезпечення і застосування відеоторакоскопії на II - IV рівнях надання медичної допомоги. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 103 постраждалих з бойової травмою грудної клітки у зоні проведення АТО/ООС на I - IV рівнях медичної допомоги в період з 2014 по 2019 рр. Сформовано дві клінічні групи постраждалих, які ідентичні за віком, статтю, травмогенезом, клініко-нозологічною структурою, тяжкістю і характером пошкоджень. До групи порівняння увійшли 54 (52,4 %) постраждалих, в основну групу - 49 (47,6 %). Поранених пацієнтів було 72 (69,9 %), травмованих - 31 (30,1 %). Усі постраждалі були чоловіки, середній вік яких становив <$E37,5~symbol С~1,7> року (від 23 до 52 років). У випадку бойових пошкоджень грудної клітки хірургічні заходи завжди проводяться за підтримки анестезіологічного забезпечення. Усі відеоторакоскопічні (ВТС) оперативні втручання було виконано в умовах загальної анестезії. Різні види і методи поєднаної, комбінованої анестезії найчастіше супроводжуються інтубацією трахеї і проведенням штучної вентиляції легень. Однолегеневу вентиляцію під час проведення ВТС оперативних втручань за бойових поранень і травм було проведено в 36 (69,2 %) випадках. Перехід з ендобронхіальної на ендотрахеальну інтубацію під час проведення ВТС оперативних втручань відзначено у 9 (17,3 %) випадках. Зазначені постраждалі надходили на II рівень надання медичної допомоги у тяжкому стані із загрозою для життя III << 2, PTS = 35 - 48). Перехід на звичайну дволегеневу вентиляцію під час проведення селективної вентиляції легень було зумовлено тяжкістю стану постраждалих, що проявлялося зниженням сатурації крові до 85 %. Заключення: розроблений і впроваджений диференційований підхід анестезіологічного забезпечення під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у постраждалих з бойовими пораненнями і травмами грудної клітки надав змогу без ускладнень провести однолегеневу вентиляцію в 36 (69,2 %) випадках, диференційовано підходити до виду та обсягу оперативного втручання, шо надало змогу досягти надійного гемостазу ран, аеростаз легких, видалення сторонніх тіл з органів грудної клітки, ретельної санації плевральної порожнини, запобігти розвитку ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, пов'язаних із знеболюванням і вентиляцією легень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гержик Костянтин Павлович (медичні науки)
• Севергін Владислав Євгенович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"