Фібриляція передсердь (ФП) - порушення ритму серця, яке характеризується частим скороченням м'язових волокон передсердь. Стабільна ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, ожиріння є факторами ризику прогресування ФП. Психоемоційний стрес, рівень тривоги і депресії також можуть бути причиною виникнення пароксизму ФП. Мета дослідження - дослідити вплив мебікару в лікуванні пароксизмальної ФП з врахуванням тривожно-депресивної симптоматики. Спостереження проведено за пацієнтами зі стабільною ішемічною хворобою серця (СІХС) у поєднанні з пароксизмальною ФП з використанням клініко-психопатологічного методу дослідження (структурованого інтерв'ю). Рівень стресу визначали за шкалою Л. Рідера та шкалою сприйманого стресу-10, рівень тривоги і депресії за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії HADS шляхом проведеного анкетування. У результаті проведеного аналізу виявлено, що чим вищий рівень тривожно-депресивних розладів, тим частіше виникають пароксизми ФП. Високий стрес був виявлений у 37,50 % чоловіків (p << 0,01) і 31,25 % жінок (p << 0,05) 2б групи. Констатовано прояви клінічного рівня тривоги і депресії у чоловіків 2б групи (p << 0,05). Аналіз показників ЕКГ виявив ознаки ФП (p << 0,05), порушення процесів реполяризації (p << 0,001), гіпертрофію лівого шлуночка (p << 0,05) та появу екстрасистол (p << 0,001). Ехокардіографічні показники засвідчили ознаки дифузного кардіосклерозу і вираженої дилатації лівого передсердя (p << 0,05) та знижену скоротливу здатність міокарда, що підтверджено статистично. Застосування анксіолітичного препарату мебікару упродовж лікування сприяє суттєвому покращанню клініко-гемодинамічних параметрів, що засвідчує ефективність лікування пацієнтів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"