Біодеградація різних матеріалів у навколишньому середовищі має велике значення, оскільки багато синтетичних матеріалів є стійкими протягом тривалого часу. Після закінчення терміну експлуатації матеріали мають залучатись у природний кругообіг і розкладатися. У сучасній хімії полімерів одним із перспективних напрямів є одержання та дослідження властивостей гідрогелевих систем, серед яких значне місце посідають поліетиленоксидні гідрогелі. Мета роботи - визначити біорозкладання гуанідинвмісного поліетиленоксидного гідрогелю (ГПГ) під дією бактерій та вивчити його антимікробні властивості. Антимікробну активність гуанідинвмісного олігомеру та новосинтезованих на його основі поліетиленоксидних гідрогелів вивчали за допомогою диско-дифузійним методу. Ензиматичну активність бактерій визначали спектрофотометрично. Стійкість ГПГ до мікробної деструкції перевіряли в рідкому середовищі Таусона з тест-культурами бактерій з додаванням м'ясо-пептонного бульйону за температури <$E28~symbol С~2~symbol Р roman C>. Зміни хімічного складу досліджених матеріалів вивчали з використання метод інфрачервоної спектроскопії на приладі Тensor 37 (Bruker) та методом <$Enothing sup 1 roman H> ЯМР-спектроскопії. Визначено антимікробні властивості та біодеградацію ГПГ, які було одержано шляхом взаємодії олігооксіетиленгліколю MМ 6000 з толуїлендіізоціанатом і гуанідинвмісним олігомером, який виступає як зшивний, іоновмісний та протимікробний засіб. Синтезований гідрогель виявляв антимікробну активність щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій. Показано біодеградацію гідрогелів під дією різних бактеріальних штамів та ензимів, які вони синтезують. Наявність досліджуваних матеріалів призводить до зниження ензиматичної активності бактерій в 1,4 - 2,5 разу у порівнянні з контрольними. Синтезований ГПГ виявляв антимікробну активність щодо досліджених тест-культур бактерій. Внесення в середовище Таусона досліджуваних матеріалів як додаткових джерел вуглецю та енергії призводило до зниження каталазної та ліпазної активності вуглеводньоокиснювальних бактерій. За впливу досліджуваних бактерій відбувалась деструкція гідрогелів до 88,4 % від початкового значення.

• Руденко Анатолій Вікторович (1955–) (медичні науки)
• Третяк Володимир Васильович (технічні науки)
• Шевченко Валерій Васильович (1942–) (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"