Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв'язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки та дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної та цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження. Мета роботи - дослідження амінокислот і фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного та вивчення його кардіопротекторної активності. Як об'єкт дослідження обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проведено методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчено методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проведено за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проведено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180 - 220 г. Як препарат порівняння використано лікарський засіб "Трикардин" ТОВ "Тернофарм", Україна. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин і хлорогенову кислоту в кількості 3,37 і 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 і 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 і 1,2 разу у порівнянні з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації у порівнянні з тваринами контрольної патології. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину і 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних і доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу та підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво та застосування в клініці ССЗ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Горяча Лілія Миколаївна (фармацевтичні науки)
• Галузінська Любов Валеріївна (1978–) (медичні науки)
• Шпичак Олег Сергійович (фармацевтичні науки)
• Кисличенко Вікторія Сергіївна (1958–) (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"