За результатами оригінальних досліджень та літературними даними охарактеризовано поширення представників роду Cystoseira s. l. в акваторії Азовського моря (АМ). Вперше їх виявлено поблизу м. Хроні та п-ова Казантип 100 років тому. Донині уздовж південного берега АМ вказано 18 пунктів (17 поблизу кримської та один - таманської ділянок), для яких є 22 повідомлення про реєстрацію представників Cystoseira s. l. Серед двох видів найбільш широко розповсюджений Treptacantha barbata (Stackh.) Orellana et Sanson (= Cystoseira barbata (Stackh.) C. Agardh) (17 пунктів), як bq формує заростеві угруповання з біомасою 1,5 - 3,5 кг/м<^>2. Carpodesmia crinita (Duby) Orellana et Sanson (= Cystoseira crinita Duby) виявлено у двох пунктах у незначній кількості. Встановлено, що сучасні межі азовоморського фрагмента ареалу роду Cystoseira s. l. збігаються з межами Передпроточного району AM, де солоність суттєво вища, ніж у всіх інших його районах. Фрагмент ареалу має лінійну конфігурацію: охоплює кримське узбережжя від м. Красний Кут на заході до м. Хроні на сході, переривається відкритою акваторією Керченської протоки і простягається далі на таманському березі від м. Ахілеон до м. Пекли. Поза межами зазначеного району види Cystoseira s. l. не трапляються навіть за наявності твердого субстрату. Це свідчить про лімітуючий вплив фактора солоності на поширення в АМ видів T. barbata і C. crinita. Система внутрішніх морів Середземноморського басейну, до якої належить також АМ, у минулому зазнала низку трансгресивних і регресивних фаз, у результаті чого неодноразово змінювалися межі, екологічні умови і склад біоти в усьому басейні та його окремих частинах. Припущено, що види Cystoseira s. l. у минулому неодноразово оселялися в сучасних межах АМ. Останнє вселення в передпроточчя АМ і закріплення в ньому дотепер мало відбутися в пізньому голоцені 3,4 - 3,1 тис. років тому. Подальше чергування регресій і трансгресій, безумовно, супроводжувалося флуктуаціями меж ареалу, які то відступали до Керченської протоки, то знову наступали на його південні береги. Нині внаслідок коливань солоності вони також можуть обмежено флуктувати, особливо на кримському березі, де широко поширені тверді грунти. На фоні осолонення АМ, що триває через кліматично зумовлене зниження річкового стоку, ймовірним є поширення представників Cystoseira s. l. на Акмонайському узбережжі навіть до вершини Арабатської затоки. Все це не надає змогу відносити їх до категорії видів-вселенців до АМ. Але за сучасних умов стала вегетація видів Cystoseira s. l. з утворенням заростевих угруповань є неможливою на значній відстані від його Передпроточного району. Це слід враховувати за формування штучних рифів і розробки природоохоронних стратегій.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Садогурський Сергій Юхимович (біологічні науки)
• Садогурська Світлана Олександрівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"