Дослідження закономірностей функціонування водних екосистем, впливу природних чинників на процес формування біологічної продуктивності водойм за умов антропогенного навантаження відіграють надзвичайно важливе значення для оцінки екологічної безпеки та підтримки екологічної рівноваги, і, як наслідок, для розробки науково обгрунтованих методів управління та прогнозування якості води. Мета роботи - визначення факторів, які мають найвагоміший вплив на стан води в Дніпровських водосховищах, шляхом побудови моделі залежності концентрації хлорофілу а у фітопланктоні за даними багаторічних спостережень в Кременчуцькому та Каховському водосховищах. Результати спостережень за 1976 - 1993 рр. надані Інститутом гідробіології НАН України. Малий обсяг даних спостережень і похибки вимірювань значно ускладнює розв'язання задачі. Для отримання задовільного результату застосовано різні індуктивні методи. Проведено моделювання алгоритмами: лінійна регресія LR, LASSO, комбінаторний алгоритм МГУА COMBI та кореляційний алгоритм з аналізу рейтингу факторів CRA. Для оцінки адекватності отриманих моделей застосовано коефіцієнт детермінації (КД) R<^>2 і відповідний коефіцієнт множинної кореляції R. Для Кременчуцького водосховища виявилось, що моделі, побудовані за допомогою LASSO та COMBI мають негативне значення КД R<^>2, тобто недостатню адекватність. Модель, отримана за допомогою лінійної регресії LR, має КД R<^>2 = 0,204 (відповідно, множинної кореляції R = 0,452). Це означає, що модель має задовільну адекватність. Але при цьому має в своєму складі всі чинники, тобто не відбирає найвагоміші. Модель, отримана за допомогою кореляційного алгоритму з розрахунком рейтингу регресорів CRA, має КД R<^>2 = 0,273 (відповідно, множинної кореляції R = 0,522). Для Каховського водосховища моделі, отримані застосованими методами, мають високий ступінь адекватності (RLR = 0,838, RCOMBI = 0,820, RCAR = 0,812, RLASSO = 0,803). Крім того, моделі мають схожі структури. Аналіз отриманих результатів показав, що до складу всіх моделей, отриманих різними методами, для обох водосховищ входить фактор - мінеральна форма азоту. Це закономірно, при евтрофуванні водойм вміст азоту стає тим чинником, що лімітує розвиток фітопланктону. Також до складу трьох моделей з отриманих для Каховського водосховища та двох моделей Кременчуцького, які мають коефіцієнт множинної кореляції R >> 0,5, входить показник об'єму стоку води. Проведене дослідження надає підстави вважати, що ці фактори (мінеральна форма азоту та об'єм стоку води) можуть бути найвпливовішими для життєдіяльності фітопланктону та визначати стан функціонування Каховського та Кременчуцького водосховищ. Сказане стосується саме названих дніпровських водосховищ та наявної вибірки статистичних даних літнього сезону, який характеризується інтенсивним "цвітінням" води синьозеленими водоростями.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"