Мета роботи - аналіз клінічно-анамнестичних показників тяжкості перебігу ацетонемічного синдрому (АНС) у дітей на тлі загострення гастроентерологічної патології. У гастроентерологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці спостерігалися 38 дітей віком від 2 до 15 років з приводу проявів АНС. Сформовано дві клінічні групи спостереження: I групу склали 25 дітей із помірним кетозом (кетонурія "++"), II групу - 13 дітей із тяжким кетозом (кетонурія "++++"). Тяжкість кетозу під час госпіталізації оцінювали за допомогою напівкількісног методу визначення ацетону в сечі із застосуванням індикаторних тест-смужок. Пацієнтам із менш виразними ознаками АНС притаманні більша частота ацетонемій на рік, довший період грудного вигодовування, більш часта обтяженість індивідуального алергологічного анамнезу. Пацієнти з тяжким перебігом АНС відрізнялися вищим інфекційним індексом, тенденцією до більших показників маси тіла, зв'язком із загостренням гастодуоденальної патології. Висновки: окремі клінічно-анамнестичні дані, зокрема, наявність у дитини гастродуоденальної патології, цитолітичного синдрому, вищий інфекційний індекс, раннє переведення на штучне вигодовування є вагомими факторами ризику для виразнішого та тяжчого АНС у дітей із патологією органів травлення.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Хільчевська Вікторія Станіславівна (медичні науки)
• Шевчук Наталія Миколаївна (біологічні науки)
• Шевчук Наталія Миронівна (медичні науки)
• Шевчук Наталія Михайлівна (фізико-математичні науки)
• Шевчук Наталя Миколаївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"