Мета дослідження - встановити ефективність впливу антралю в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП) у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу ХП та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Обстежено 52 хворих на ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Для визначення ефективності лікування за випадковою ознакою сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Середній вік хворих становив (<$E41,3~symbol С~4,5>) років. Дизайн досліджень передбачав клінічні, лабораторні, біохімічні дослідження крові, імуноферментні методи, біохімічний аналіз дуоденального вмісту, копрограму, ультрасонографію (УСГ) підшлункової залози. Аналіз клінічних, УСГ проявів ХП, біохімічних, лабораторних показників функціонального стану підшлункової залози проводили за загальноприйнятими методиками, які досліджували в динаміці через 30 днів лікування. У хворих на ХП до лікування встановлено значну інтенсивність оксидативного стресу зі зростанням вмісту в крові проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів (в 1,6 - 1,7 разу, p << 0,05), окиснювальної модифікації білків (у 2,3 разу, p << 0,05), індукції нітрозитивного стресу (в 1,5 разу, p << 0,05), які виникли на тлі суттєвого дефіциту в крові відновленого глутатіону (в 1,3 разу, p << 0,05) і супроводжувалися компенсаторним напруженням активності каталази (зростання в 1,5 разу, p << 0,05). Призначення антралю на тлі комплексної терапії загострення ХП упродовж 30 днів призвело до суттєвої корекції оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ХП із вірогідним зниженням вмісту в крові малонового альдегіду (в 1,3 разу, p << 0,05), ізольованих подвійних зв'язків (в 1,5 разу, p << 0,05), альдегід- та кетондинітрофенілгідразонів основного характеру (в 1,8 разу, p << 0,05), нітритів/нітратів (в 1,5 разу, p << 0,05) завдяки вірогідному зростанню та нормалізації вмісту в еритроцитах відновленого глутатіону (в 1,3 разу, p << 0,05), нормалізації активності каталази, що супроводжувалось вірогідним усуненням клінічних проявів загострення ХП: астеновегетативного синдрому (OR = 3,18, 95 % ДІ 1,18 - 8,63), болю в лівій підреберній ділянці (OR = 2,67, 95 % ДІ 1,05 - 6,75), здуття живота (OR = 3,06, 95 % ДІ 1,13 - 8,32) (p << 0,05), усунення запального набряку підшлункової залози (OR = 2,67, 95 % ДІ 1,05 - 6,75), синдрому гіперферментемії, запального синдрому (OR = 3,22, 95 % ДІ 1,22 - 8,94) та підвищення екзокринної функції підшлункової залози (OR = 3,77, 95 % ДІ 1,24 - 11,49) (p << 0,05). Висновки: запропонована комплексна терапія, із додаванням антралю, виявила вищий ступінь ефективності у порівнянні з базисною терапією, у досягненні антиоксидантного ефекту, що надало змогу знизити інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків, нітрозитивного стресу, які є ключовою ланкою патогенезу загострення ХП.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Хухліна Оксана Святославівна (медичні науки)
• Дудка Інна Володимирівна (1981–) (медичні науки)
• Дудка Іван Володимирович (технічні науки)
• Дудка Тетяна Володимирівна (1986–) (медичні науки)
• Дудка Тетяна Володимирівна (економічні науки)
• Смандич Віталій Степанович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"