Умовно-патогенні мікроорганізми відіграють значну роль у розвитку запальних захворювань, зокрема, генералізованого пародонтиту (ГП). Персистенція представників алохтонної мікробіоти у ротовій порожнині (РП) хворих із генералізованим пародонтитомстворює передумови для ускладнення основного захворювання та потребує застосування антибактеріальних препаратів. Нераціональне використання антимікробних препаратів призводить до поширення резистентних мікроорганізмів. Саме зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентності визначає актуальність моніторингу чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів і розробки нових підходів до антимікробної терапії. Важливим фактором успішного застосування препаратів з антимікробною активністю є постійний моніторинг чутливості мікроорганізмів до антибіотиків і антисептиків, які використовуються у стоматології. Крім того, особливу увагу привертають місцеві антисептики, які застосовувались у вигляді аплікацій, пародонтальних пов'язок, іригацій тощо. Мета роботи - визначити домінуючі мікробні асоціації РП в умовах ГП, дослідити їх чутливість до антибіотиків, антисептиків і фітопрепаратів. Вивчення мікробних асоціацій в умовах ГП проведено способом бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу з вогнища запального процесу. Забір біологічного матеріалу зі слизової оболонки осередку запального процесу проведено за допомогою стерильної транспортної системи (пробірка з гелем і аплікатором для біологічних рідин виробництва FLmedical) (Italy). Встановлено високий рівень стійкості до азитроміцину: зі 180 ізолятів 15,29 % були чутливими до азитроміцину, 30 % помірно чутливими та 55,29 % резистентними. Виявлено, що найефективнішими щодо ізолятів були фторхінолони і цефоперазон/сульбактам. З антисептиків Декасан виявляв широкий спектр антибактеріальної активності. Зокрема, встановлено чутливість усіх взятих в експеримент бактерій як клінічних ізолятів, так і типових культур. Найвищий рівень антимікробної активності реєстрували щодо бактерій роду Staphylococcus, зокрема, метицилін резистентний штам. Декасан виявляв активність до клінічних поліантибіотикорезистентних штамів Klebsiella spp. Проте антимікотичної дії Декасану на гриби роду Candida в обраній дозі препарату не виявлено. З'ясовано помірну чутливість бактерій роду Staphylococcus до хлоргексидину, проте значно нижчу, ніж Діоксидину та Декасану. Хлоргексидин не впливав на метицилінрезистентний S. aureus. Не виявлено антибактеріальної дії хлоргексидину щодо бактерій роду Streptococcus, встановлено також його антимікозний ефект. До Мірамістину виявляли помірну чутливість Enterococcus faecalis, Streptococcus pneumonia, Streptococcus viridans. Дослідженням виявлено високий рівень антимікробної активності препарату Сангвіритрин, який мав значний антибактеріальний ефект на грампозитивні мікроорганізми, помірну дію на грамнегативні бактерії та слабку антимікозну активність. Фіторепарат Хлорофіліпт показав високу in vitro ефективність на бактерії роду Staphylococcus, більшою мірою на типові штами, ніж на клінічні; слабку та помірну активність щодо E. coli.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кривцова Марина Валеріївна (1979–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"