Викладено результати досліджень впливу окультурювання фітомеліоративними заходами на показники родючості опідзолених грунтів, урожай та якість сільськогосподарських культур у післядії. Встановлено вплив досліджуваних культур-фітомеліорантів - люцерни, еспарцету, люпину, сої, гірчиці, суданської трави на фізико-хімічні (кислотність, активність іонів кальцію, вапняний потенціал та показники рН-буферності), агрофізичні (структурного-агрегатний склад, водотривкість грунтових агрегатів, щільність складення, щільність твердої фази, пористість, вологість грунту), агрохімічні (вміст основних елементів живлення, вуглецю органічної речовини) показники і виявлено ефективність фітомеліоративних заходів на урожай та якість сільськогосподарських культур у післядії (кукурудза, ячмінь, соя) на опідзолених грунтах, а саме: чорноземі опідзоленому важкосуглинковому та темно-сірому опідзоленому важкосуглинковому грунті на лесовидних суглинках. Встановлено, що вирощування люцерни та еспарцету у якості культур-фітомеліорантів сприяє встановленню оптимального кислотно-основного стану, підвищенню вмісту та активності кальцію в опідзолених грунтах не лише в орному шарі, а й в більш глибших шарах (до 60 см грунту). Доведено здатність багаторічних трав до біотранслокації сполук кальцію з нижніх горизонтів і окарбоначеної материнської породи у верхні горизонти грунту. Виявлено, що при вирощуванні люцерни та еспарцету на чорноземі опідзоленому протягом трьох років відбувається підвищення активності кальцію з 1,3 ммоль/дм³ до 21,9 та 16,6 ммоль/дм³ відповідно у шарі 0-20 см; з 1,1 ммоль/дм³ до 15,5 та 8,9 ммоль/дм³ у шарі 20-40 см; з 7,4 ммоль/дм³ до 38,1 та 21,4 ммоль/дм³ порівняно з контролем. Виявлено диференційований вплив культур-фітомеліорантів на структурно-агрегатний склад грунту, зокрема, встановлено, що зменшення брилистості опідзолених грунтів можливе при вирощуванні люцерни, еспарцету і суданської трави, коренева система яких механічно руйнує брилисту фракцію. Для зменшення розпорошення рекомендовано вирощувати люцерну, еспарцет та гірчицю, які сприяють з'єднанню пилуватої фракції (багаторічні трави через транслокацію сполук кальцію з нижніх горизонтів, гірчиця – завдяки власним кореневим виділенням) у агрономічно-цінні структурні агрегати.

• Огородня Альбіна Ігорівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"