Висвітлено результати історико-філософського аналізу теоретико-методологічних підходів до концептуалізації ідеї самореалізації особистості Ф. Ніцше і Е. Фромма. Здійснено експлікацію основного змісту поняття самореалізації особистості у філософсько-антропологічних роботах Ф. Ніцше та Е. Фромма. На підставі критичного аналізу методологічних принципів ніцшеанської концепції надлюдини (волі до влади, елітаризму та подвійної індивідуалізації), обгрунтовано положення про необхідність теоретичної реконструкції її теоретико-методологічних засад, та застосування як одного з базових елементів в сучасних теоріях особистості. Показано, що на відміну від Ф. Ніцше, який спробував зрозуміти особистість та її самореалізацію через індивідуальне та психологічно-вольове, Е. Фромм пов'язує особистість з соціальною реальністю, аналізує, як унікальна особистісна структура вписується в конкретний тип суспільства, соціоекономічна система якого здійснює визначальний вплив на індивіда, перетворює його потреби і створює соціальні характери. Розгляд цих двох методологічних підходів дозволяє сформувати цілісне і більш масштабне концептуальне бачення ідеї самореалізації особистості, типологізувати її на підставі більш широкої системи критеріїв і ознак, пояснити становлення особистості і специфіку її самореалізації з точки зору соціальних та індивідуальних факторів, перевести дослідження з русла дескриптивного опису в русло наукового пояснення. Синтезувати категорійно-понятійні засоби аналізу особистісної проблематики, тим самим розширити концептуальні рамки розуміння ідеї самореалізації особистості.

• Гречкосій Руслан Миколайович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"