Вирішено актуальну проблема сучасної стоматології -забезпечення комплексності та підвищення ефективності лікування пошкоджень (пЩЛД) та запальних захворювань (33) щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) шляхом обгрунтування алгоритмів оцінки ризику патології пародонта до втручання і добору варіативної частини лікувально-реабілітаційних комплексів (ЛРК) на етапах хірургічного лікування з урахуванням психофізіологічного стану пацієнтів, базовими складовими яких є: інтраопераційна профілактика когнітивних порушень, периопераційна корекція психофізіологічної аддикції та непсихотичних (ПФР) і нейростоматологічних реакцій (НСР). Обгрунтовано алгоритми передопераційної/ доімобілізаційної оцінки ризику патології пародонта. Уперше з'ясовано, що формування дезадаптивного типу МБО букального епітелію взаємозв'язано з такими факторами, як активність СОД, каталази, вміст slgA та лізоциму. Визначено, що частота та характер ПФР дезадаптації серед пацієнтів з 33 та з пЩЛД корелює з рівнем CPITN. Доведено, що у пацієнтів з пЩЛД достовірно частіше формуються розлади цереброваскулярної реактивності з поєднаною судинно-рефлекторною дисциркуляцією церебральної гемодинаміки. Дістала подальшого розвитку концепція індивідуалізації комплексного лікування шляхом запровадження ЛРК; у пацієнтів з 33 ЩЛД виявлена диференційована наявністюь ПОКД ефективність комплексного лікування. Доведено, що урахування ПФР під час добору тактики лікування і обсягів ЛРК здатні забезпечувати достовірне зниження CPITN, а включення окремих груп лікувальних засобів на тлі психосоматичної реабілітації визначається наявністю та тяжкістю порушень ПФС.

• Григорова Аліна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"