Дослідженню поняття та конституційно-правовий механізм забезпечення права людини на розвиток своєї особистості. Комплексно розглянуто витоки теорії права людини на розвиток, уперше дано авторське визначення поняття права людини на розвиток своєї особистості, під яким пропонується розуміти невід’ємні від особистості й гарантовані законодавством реальні можливості людини реалізовувати власний потенціал під час активної, вільної й конструктивної участі і сприяння у створенні та укріпленні справедливого й рівноправного миру й безпеки, у всеохоплюючому економічному, політичному, соціальному й культурному розвитку і справедливому розподілі створюваних у його ході благ, у забезпеченні охорони навколишнього середовища з метою задоволення власних потреб та в інтересах усіх, в тому числі й майбутніх поколінь, без будь-якої дискримінації за ознаками статі, етнічної належності, культури, релігії, економічного чи іншого статусу тощо. Обгрунтовано авторську позицію щодо змісту права людини на розвиток, що розкрито через концептуальне поняття "розвиток людини" та нормативне - "право на розвиток". Визначено нормативне поняття права людини на розвиток, яке включає: право на участь, право на сприяння, право на користування результатами розвитку. Вирішено теоретичну проблему з’ясування місця права людини на розвиток у системі інших прав людини, аналізуються гарантії, соціально-економічні та інші передумови забезпечення права на розвиток. Досліджено інституціональні механізми забезпечення права людини на розвиток на міжнародному та національному рівнях. Визначено головні проблеми конституційно-правового забезпечення права людини на розвиток в Україні.

• Сорока Оксана Станіславівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"