Зазначено, що після розпаду Радянського Союзу колишні союзні республіки успадкували широкий набір інструментів політики пам'яті й ідеологічної індокринації людини: пам'ятники, меморіали, свята, символи, ритуали, назви вулиць і міст. Проаналізовано дві групи об'єктів радянської спадщини - монументи та свята. Проведено порівняння політики пам'яті щодо об'єктів матеріальної спадщини (heritage), до яких належать пам'ятники, з нематеріальними об'єктами (legacy), до яких відносяться свята. Проаналізовано 4 найбільш популярні свята, традиції відзначення яких зародилися у Радянському Союзі - День перемоги (9 травня), День міжнародної солідарності трудящих (1 - 2 травня), Міжнародний жіночий день (8 березня) та День захисника Вітчизни (23 лютого). Розглянуто політику пам'яті щодо радянської спадщини в Україні у трикутнику "захисники спадщини - критики спадщини - влада". Увагу приділено як конкретним заходам - комемораціям, прийняттям законів, актам вандалізму або спорудженням пам'ятників, так і дискурсивним практикам (висловлюванням і дискусіям) щодо радянської спадщини серед найбільш впливових українських агентів пам'яті.

• Любарець Андрій Володимирович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"