Висвітлено аспекти визначення оптимальної тактики лікування у хворих із закритою травмою нирки. Наведено результати аналізу 301 пацієнта із закритою ізольованою травмою нирки. Усіх досліджуваних хворих було розподілено на 2 групи - основну (n = 171) та контрольну (n = 130). Контрольну групу складали хворі, проліковані з 1989 по 2003 рр., ефективність лікування яких проаналізовано ретроспективно, а основну групу - хворі з закритими травмами нирок (ЗТН), проліковані з 2004 по 2014 рр., ефективність лікування проаналізовано проспективно, в цю групу було включено 21 пацієнта яким проводився сеанс ангіографії з суперселективною емболізацією. Одним з найголовніших завдань нашого дослідження було збереження кількості функціонуючої паренхіми, зменшення кількості відкритих хірургічних втручань та негативних наслідків, до яких призводять ці втручання, шляхом розширення показань до консервативного лікування та застосування ангіографії з суперселективною емболізацією (n = 21) у гемодинамічно стабільних пацієнтів у яких кровотечу не вдалося зупинити консервативними методами лікування. На основі порівняльного аналізу результатів лікування хворих з вищезазначених груп встановлено високу ефективність консервативного та малоінвазивного лікування у пацієнтів I-IV ступенем закритої травми нирки. Встановлено, що використання максимального консервативного підходу до лікування пацієнтів із закритою травмою нирки, який був застосований до пацієнтів основної групи зменшив кількість нефректомій з 15,38 % до 2,92 %, порівняно з контрольною групою, р < 0,05. Визначено, що технічний успіх проведення ангіографії з суперселективною емболізацією складає 90,2 %. Ускладнення у пізньому посттравматичному періоді при консервативному лікуванні закритих травм нирок II-III ст. важкості, в гемодинамічно стабільних пацієнтів, зустрічаються рідше (2,42 %; III ст. - 4,84 %) ніж після виконання органозберігаючих операцій (12,5 %) та носять легкий характер (7,26 vs 12,5 %, р > 0,05). На підставі багатофакторного аналізу прогностичними чинниками негайного оперативного лікування з ймовірністю 95 % і вище є: нестабільна гемодинаміка яка не коригується консервативними методами лікування (р = 0,003); показаннями до проведення суперселективної емболізації: рівень гемоглобіну при поступленні (р = 0,041), наростаюча заочеревинна гематома (р < 0,001), переливання гемотрансфузійних середників (р < 0,001); успішного консервативного лікування: І та II ступінь травми нирки (р = 0,043). Таким чином, застосування алгоритму максимально консервативного лікування та ангіографії з суперселективною емболізацією є пріоритетними методиками лікування пацієнтів із закритою травмою нирки за виключенням випадків з протипоказами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"