Увагу приділено розв'язанню актуальної наукової задачі - оптимізації планування та проведення хірургічного лікування внутрішньомозкових пухлин із застосуванням дифузійно-тензорної магнітно-резонансної (МР) томографії для зменшення неврологічного дефіциту у хворих. Проаналізовано результати досліджень дифузійно-тензорної томографії (ДТТ) із моделюванням трактів у 34-ох осіб із відсутністю органічного ураження головного мозку та 121-го хворого на внутрішньомозкові пухлини в до- та післяопераційному періоді. Вивчено особливості початку кортико-спинального тракту (КСТ) від зони рухової кори, формування його пучка, типової траєкторії тракту окремо для правого та лівого КСТ, а також для праворуких і ліворуких осіб. Визначено, що середнє значення показників МР-дифузії однакове для всіх неушкоджених провідних трактів у пацієнтів різних вікових груп і гендерної належності. Доведено, що характер і питома вага змін провідних трактів, за даними ДТТ та МР-трактографії, визначалися ступенем злоякісності гліом. Установлено, що для пухлин усіх ступенів злоякісності характерне достовірне зменшення показника фракційної анізотропії із достовірною різницею між пухлинами залежно від ступеня диференціювання (G II, G III, G IV) (р < 0,05). Побудовано математичні моделі визначення ймовірнісного ступеня злоякісності внутрішньомозкових пухлин (точність: 69,3 - 78,2 %) та діагностики ураження кортико-спинальних, поясних, гачкоподібних трактів, нижніх поздовжніх пучків, волокон мозолистого тіла (точність: 80,2 - 84,9 %). Визначено пряму кореляцію між характером і ступенем ураження КСТ і ступенем пірамідної недостатності у хворих на внутрішньомозкові пухлини (р < 0,001). Обгрунтовано доцільність залучення до діагностичного алгоритму передопераційної підготовки хворих із внутрішньомозковими пухлинами ДТТ і МР-трактографії, що підтверджено найближчими та віддаленими результатами хірургічного лікування: в ранньому післяопераційному періоді у 26,1 % пацієнтів констатовано зменшення ступеня пірамідної недостатності; у 65,2 % - стабілізацію неврологічної симптоматики (у т.ч. 36,9 % випадків без рухового дефіциту); у 10,9 % - повне відновлення рухової функції.

• Робак Крістіна Олегівна (медичні науки)
• Робак Крістіана Олегівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"