Комплексно досліджено міжнародні договори України про правову допомогу в цивільних справах як актів міжнародного права, зокрема, особливості їх укладення, реалізації та припинення. З'ясовано особливості правонаступництва України щодо цієї трупи договорів з огляду на вимоги ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України". Розглянуто сучасні світові тенденції договірно-правового регулювання надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах та звернуто увагу на такі новели, як поява органів міжнародного контролю за дотриманням норм досліджуваних багатосторонніх договорів. Звернуто увагу на характерні ознаки двосторонніх, регіональних і загальних договорів про правову допомогу в цивільних справах, укладених за участю України, зокрема встановлено, що всі вони мають спільні риси, що забезпечує формування єдиних міжнародно-правових просторів правової допомоги в різних сферах її надання. Розглянуто питання імплементації в Україні норм міжнародних договорів про правову допомогу в цивільних справах, зокрема, з урахуванням того, що надання згоди на їх обов'язковість не завжди відбувається шляхом ратифікації, а також враховуючи сприйняття українським законодавством та судовою практикою концепції самовиконуваних міжнародно-правових норм. З огляду на ст. 27 Конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. в роботі надано міжнародно-правову оцінку клаузулам про "публічний порядок", "національну безпеку", "суверенітет" та "національне законодавство" в договорах про правову допомогу в цивільних справах.

• Ємець Іван Олександрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"