На підставі аналізу та узагальнення лабораторних та промислових досліджень доведено, що кавернозність є головним чинником зниження якості цементного каменю в затрубному просторі стовбура свердловини. Визначено напрямки вдосконалення процесу цементування свердловин, серед яких найбільш ефективними є видалення або переведення в інертний стан глинисто-шламових кавернозних відкладень. Розглянуто вплив глинисто-шламових відкладень на технологічні властивості цементного розчину та показники міцності цементного каменю. Виявлено характер дії кожного з чинників, які визначають спрямованість і хід процесу формування кавернозних відкладень. Встановлено, що інтегральною характеристикою ступеня заповнення каверн є величина кута укосу шламових відкладень. Запропоновано принципово нові конструкції пристроїв підготовки стовбура свердловини до цементування обсадної колони, зокрема з лопатевим робочим органом. За результатами стендових і теоретичних досліджень обгрунтовано необхідність застосування гвинтової поверхні для утворення контуру лопаті і визначено її основні раціональні геометричні параметри. Встановлено дійсні форми руху потоку рідини крізь лопатеву систему та його взаємодії із глинисто-шламовими кавернозними відкладеннями. Проведені виробничі випробування підтвердили достовірність встановлених теоретичних і стендових характеристик пристрою для підготовки стовбура свердловини до цементування.

• Ігнатов Андрій Олександрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"