Визначено особливості впливу лінгвокультурологічних чинників на формування ментальної ідентичності етноспільнот. Орієнтуючись на міждисциплінарний підхід крізь призму антропоцентричної парадигми проаналізовано проблеми діалектичного взаємовпливу між мовою, мисленням та ментальною ідентичністю. Спираючись на дані про феральних дітей із залученням каспаргаузерівського методу проілюстровано специфіку соціокультурної обумовленості становлення особистості, або модель мовного релятивізму. Вперше в культурології введено, дефіновано та розкрито поняття ментальна ідентичність, дано власну дефініцію поняття ментальність. На матеріалах лексико-граматичних патернів, номінацій комунікативного етикету, мовних картин світу, концептуаріїв та інших ментальних репрезентацій німецько- та україномовної етноспільнот висвітлюється характер впливу лінгвокультурних чинників на формування та детермінацію ментальної ідентичності носіїв заданих мов. На прикладі перекладацької діяльності показано неповторність логіки мислення етноспільнот, окреслено проблеми асиметрії концептуальних картин світу через відсутність еквівалентів, тобто лінгвокультурну лакунарність. У ракурсі культурологічного дослідження описано феномен штучних мов у якості лінгвокультурних посередників. Для виявлення домінуючих точок опори ментальної ідентичності сучасного українства запроваджено авторський соціолінгвістичний експеримент. Методом поетапного анонімного анкетування студентів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського в діахронічній проекції висвітлено динаміку змін українських лінгвокультурних концептуаріїв, стереотипних уявлень, культурно-маркованої ідіоматики, та визначено ступінь значущості мовної, культурної, ментальної, етнічної ідентичностей, історичної пам’яті, традицій і релігії та інших показників культури в ієрархії консолідуючих етнолінгвоспільноту цінностей. Результати аналізу 150-ти анкет представлено у вигляді хмаринки тегів, діаграм, статистичних даних, індуктивних умопідсумків, таблиць кореляцій між відповідями на питання анкети. Розглянуто особливості й роль феномену етнічного парадоксу сучасності (етноренесансу) в Україні в контексті лінгвокультурної інтерференції та проблематику подальшого співіснування різних лінгвокультур у світлі кризи ментальної ідентичності шляхом посилення викликів політики мультикультурності.

• Лисенко Людмила Володимирівна (соціальні комунікації)
• Лисенко Лілія Володимирівна (державне управління)
• Лисенко Лариса Вікторівна (педагогічні науки)
• Лисенко Любов Володимирівна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"