Систему відкладення джерел щодо історії міської забудови переважно визначали управлінська структура та адміністративно-територіальний устрій. Досліджено стан збереженості необхідних матеріалів в архівних установах. Приділено увагу визначенню інформативних можливостей певних видів репрезентованої бази. Доведено, що креслярі під час проектування керувались розташуванням старих поселень. Козацькі зимівники визначали орієнтир та проекцію міста, хоча місце їх локалізації не становило центр, а лише периферію. Установлено родовід більше півсотні козацьких родин м. Олександрівська від початку XIX до початку XX ст., які продовжували мешкати у межах міста, хоча більшість їх селилася на околицях. Проаналізовано мапи міст Катеринослава, Павлограда, Олександрівська, Маріуполя та Нікополя кінця XVIII ст. - початку XIX ст. Доведено, що лише на перших проектах імперська влада пропонувала максимум запланованих будівель. Установлено почергове заселення районів та вулиць міст Катеринославщини. Забудова відбувалася двома способами - за планом та частіше шляхом самозахоплення. Досліджено соціальну інфраструктуру міст та визначено її зонування. Прослідковано зміну параметрів будівництва відповідно до якісних показників (сировина, висотність, планування).

• Бублик Оксана Григорівна (1991–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"