Наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, яке полягає у історико-правовій характеристиці санітарно-епідеміологічного законодавства, чинного на території України протягом XX ст., визначенні його сутності, особливостей, значення, динаміки чинності, а також ефективності. В межах дослідження виокремлено три історичні періоди: по-перше, Російської імперії початку XX ст. (1901 - 1917 pp.); по-друге, відродження української державності (1917 - 1921 pp.); по-третє, радянський (1917 - 1991 pp.). Одним із елементів новизни виступає класифікація актів санітарно-епідеміологічного законодавства залежно від предмета регулювання на такі, що: встановлювали систему органів контролю у сфері санітарії та епідеміології; передбачали заходи боротьби з епідеміями; закріплювали санітарні правила та норми, дотримання яких було спрямовано на запобігання виникненню епідемій.

• Гоцуляк Світлана Леонідівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"