Робота присвячена з'ясуванню потенційних механізмів цитопротекторної активності ряду антиоксидантів за дії відомих лікарських препаратів, підвищення їх ефективності шляхом ко-іммобілізації на нанорозмірних носіях, а також розробці нових хіміотерапевтичних підходів для пригнічення росту пухлин на основі експериментальних протипухлинних препаратів, здатних долати набуту стійкість злоякісних клітин до ліків, і модулювання їх дії досліджуваними антиоксидантами. Показано, що застосування доксорубіцину разом з антиоксидантами селенометіоніном і D-пантетином знижує нефро- і мієлотоксичніть цього протипухлинного препарату, однак несуттєво впливає на його терапевтичну активність щодо мишачої лімфоми NK/Ly. Поєднання антиоксиданту N-стеароїлетаноламіну з доксорубіцином на нанорозмірному полімерному носії N-ВП- ВЕМ-ГМА в 2 - 2,5 рази посилювало терапевтичну дію доксорубіцину та знижувало його побічні ефекти на організм піддослідних мишей з карциномою Льїюса та лімфомою NK/Ly. Виявлений синергічний ефект антиоксидантів і доксорубіцину зумовлений непрямими біологічними ефектами останніх (ліпофільність N-стеароїлетаноламіну та мембранотропна здатність фулерену), а не безпосередньою елімінацією ними активних форм кисню. Унікальна особливість ангуциклінових антибіотиків родини ландоміцинів долати набуту стійкість пухлин до ліків визначається їх здатністю індукувати оксидативний стрес в клітинах-мішенях, а також активацією ефекторної каспази-7, що відбувається без участі мітохондрій. Вперше експериментально доведено утворення ковалентних аддуктів ландоміцинів з N-заміщеними тіолами всередині клітин. Цей процес призводить до значного (5 раз) підвищення рівня окисненого глутатіону у злоякісних клітинах і порушення їх редокс-потенціалу, однак його можна частково зупинити ко-інкубуванням ландоміцинів з тіол-вмісними антиоксидантами (N-ацетилцистеїн). Ландоміцин А (ЛА) проявляє виражену протипухлинну активність in vivo, проте поступається доксорубіцину при застосуванні на експериментальних моделях пухлин, чутливих до ліків. Однак на пухлинах, стійких до доксорубіцину, ЛA діє потужніше, ніж цей препарат. Це вказує на значні перспективи застосування ЛА як ліків другої лінії дії при хіміотерапії пацієнтів з пухлинами, резистентними до хіміотерапії.

• Панчук Ростислав Русланович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"