Визначено композиційні та стильові топоси фортепіанних сонат М. Метнера в їх взаємозв'язку з виразовими можливостями виконавської інтерпретації як моделюючого просторово-часового процесу. Виявлено, що провідні жанрово-стильові тенденції російського музичного мистецтва на межі ХІХ - ХХ ст., характеризують зв'язок фортепіанної творчості М. Метнера з семантичними домінантами російської художньої культури кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто естетичні його ідеї та музикознавчі установки як чинники інтерпретації жанрової форми фортепіанної сонати. Розкрито значення категорії топосу та теорії художньої топіки підпорядковане хронотопічному вивченню фортепіанної творчості М. Метнера та висвітлено темпоральні аспекти російської композиторської поетики на зламі ХІХ - ХХ ст. Виявлено характерне для фортепіанної музики М. Метнера коло образно-програмних топосів. Визначено особливості їх композиційного втілення в сонатах. На базі аналізу метнерівських словесно-графічних вказівок (ремарок) складено композиторсько-виконавську партитуру ремарок, що дає змогу репрезентувати стильові установки композитора. Розроблено широкий історико-стильовий компаративний підхід до його творчості та пов'язаної з ним виконавської традиції; підтверджено цілісність і діалогічну відкритість музичної поетики М. Метнера. Визначено місце та значення творчості композитора у музичнотворчому континуумі сучасної європейської культури, провідні риси виконавської концептуалізації стильового змісту фортепіанних сонат М. Метнера сучасними піаністами.

• Шевченко Тетяна Олександрівна (юридичні науки)
• Шевченко Тамара Олександрівна (технічні науки)
• Шевченко Тетяна Олександрівна (фізико-математичні науки)
• Шевченко Тарас Олексійович (історичні науки)
• Шевченко Тетяна Олександрівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"