Розглянуто нові закономірності розвитку аномалій гірського тиску й областей порушення цілісності порід міжпластя при сумісному відпрацюванні пластів у низхідному порядку для умов слабометаморфізованих порід вугленосної товщі. Вперше виявлено тенденції впливу основних геомеханічних факторів на ступінь стійкості міжпластя та ймовірність появи небезпечних зон у період відпрацювання виїмкового стовпа по нижньому пласту. Результати одержано на основі створення комплексної методики проведення різноманітних обчислювальних експериментів, новизна якої полягає у послідовному відображенні структурних перетворень порід міжпластя у процесі відпрацювання пластів. Проаналізовано масив даних розрахунків НДС, що дозволило вперше встановити явище активізації зростання розмірів зон аномалій гірського тиску та їх зв'язок з основними геомеханічними факторами у процесі виймання нижнього пласта. Доведено, що при інших рівних умовах вплив тільки типу структури, потужності та координат залягання різноміцних літотипів за висотою міжпластя може призвести до втрати його стійкості. Крім зазначених вище до найбільш впливових геомеханічних параметрів віднесено також глибину розробки та міцності літотипів, що складають міжпластя. Обгрунтовано критерії й алгоритм визначення меж зон порушення цілісності порід міжпластя, виявлено неоднозначність зв'язку їх розмірів з основними геомеханічними факторами. Зазначено, що на досить стабільні тенденції впливу глибини розробки, потужності міжпластя та міцності його літотипів накладається "стохастичний" вплив потужності та координат розміщення найбільш міцної породи - пісковика. Дана неоднозначність не дозволила безпосередньо встановити кореляційні співвідношення взаємозв'язку параметрів, замість яких побудовано сімейства графічних залежностей, що забезпечують оперативне визначення висоти (глибини) поширення порушень у покрівлі нижнього та підошві верхнього пластів. Виявлено найбільш небезпечні зони (за довжиною та шириною виймального стовпа) з точки зору втрати стійкості міжпластя. Розроблено критерії й алгоритм комплексної оцінки стійкості, що лягли в основу нової методики прогнозу небезпечних зон, яка дає можливість оперативно виявити проблемні ділянки та завчасно розробити заходи щодо безпечного та високопродуктивного сумісного відпрацювання пластів у низхідному порядку. Адекватність і достовірність прогнозної оцінки стійкості міжпластя підтверджено шахтними індустріальними спостереженнями, виконаними за оригінальною методикою в очисному вибої 914-ої лави та 914-го збірного штреку пласта С₉ шахти "Західно-Донбаська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

• Барабаш Михайло Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"