Проаналізовано стан і перспективу банківського бізнесу в умовах зростаючої дезінтермедіації на фінансовому ринку. Зазначено, що банки як фінансові посередники втрачають свої позиції на ринку внаслідок різних причин, оскільки не забезпечують для економічних суб'єктів вигоди у вигляді зниження їх трансакційних витрат, диверсифікації ризиків інвестицій і подолання асиметрії інформації. Запропоновано механізми відновлення та зміцнення довіри учасників ринку до банків шляхом поліпшення інформованості вкладників та інших клієнтів, підвищення відповідальності акціонерів банків за забезпечення потреб суб'єктів у збереженні заощаджень. Потенціал залучення фінансових ресурсів на рівні банку визначається ендогенними (власний капітал банку, канали дистрибуції, персонал, технології, організація, репутація) й екзогенними (конкуренція між банками на рівні системи та в сегментах фінансового ринку, стан клієнтів банку, регулятивний механізм, оподаткування, макроекономічна ситуація та політична стабільність) факторами. У капіталізації банків акцентовано увагу на таких інноваціях, які дають змогу підвищити відповідальність акціонерів за підтримку банків під час стресів, включаючи механізм трансформації боргових зобов'язань банків у капітал. Емісія конвертованих облігацій банками передбачає чітке тлумачення критерію для необхідності активації цього механізму абсорбції збитків без мобілізації коштів державного бюджету для врятування банків. Водночас орган регулювання має погодитися на зниження запасу (буфера) капіталу вітчизняних банків за умов системної кризи в Україні. Стабілізації ресурсної бази банків сприятимуть такі фактори: підвищення рівня розкриття інформації банками, фінансова грамотність, функціонування прозорої й ефективної схеми гарантування вкладів, створення інституту фінансового омбудсмена та незалежне рейтингування надійності банківських депозитів. Механізм рефінансування українських банків коштами центрального банку слід доповнити національною програмою довгострокового цільового рефінансування в рамках антикризової стратегії держави, поряд із заходами, спрямованими на попередження корупційних ризиків і ризику моральної безвідповідальності у використанні цього ресурсу. Стратегія бізнесу банків у залученні ресурсів має передбачати можливості та загрози технологічних інновацій, ігнорування яких може залишити банки без коштів клієнтів. Для визначення здатності банку до залучення фінансових ресурсів доцільно використовувати такі якісні показники, як лобіювання інтересів, стабільний фінансовий стан, імідж і репутація банку, капітал, конкурентні ставки, мотивація персоналу, дотримання вимог регулятора, обмеження розмірів вкладів лімітом відшкодування, філіальна мережа, рейтинг банку, продуктовий ряд, кредитування клієнтів, якість застави, агентська мережа.

• Панасенко Ганна Олександрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"