Обгрунтовано теоретичні (мета, наукові підходи, дидактичні принципи, передумови, суб'єктивні фактори, умови, компоненти готовності учасників процесу) та методичні (зміст, форми, методи, полізасобовий базис, системи взаємодії учасників процесу, етапи досягнення мети) основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики. Схарактеризовано парадигмальність, діяльнісну морфологію й інформаційний дискурс цього процесу. Сутність поняття "навчально-пізнавальна діяльність" інтерпретовано в контексті системотвірних видів діяльності, визначено й витлумачено поняття, які складають термінологічний каркас його смислового поля. До полізасобового базису віднесено: засоби полідіяльнісної основи (перцептивна, проблемно-орієнтована, пошукова, варіативна, діяльність-спостереження, евристична, дослідницька, навчально-дослідницька, проектна, графічна, практична діяльність і діяльність із моделювання); засоби змістової основи (завдання, задача); засоби вибудовування взаємодії з іншими (спілкування (безпосереднє, опосередковане)). Розкрито суть процесів сенсорно-перцептивного відображення інформації математичного змісту в образах об'єктів пізнання та репродуктивно-творчого використання образів об'єктів пізнання в процесі формування математичних знань, виражених в уявленнях, поняттях, судженнях й умовиводах. Визначено компоненти, критерії, показники, характеристики рівнів готовності вчителя математики та учнів як учасників процесу. Аргументовано доцільність уведення до наукового обігу поняття "екоінтедиференційний підхід". Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність моделі комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики та методичного супроводу як її складника.

• Голодюк Лариса Степанівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"