Вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено компоненти методології пошуку істини у праві: ордологічні, екзистенціальні, трансцендентальні. Доведено існування культурологічно-правової методології для пізнання істини в позитивному праві. Охарактеризовано дію етично-правової методології в деонтологічній життєдіяльності людини та обгрунтовано гносеологію істини у праві за допомогою екзистенціалів, трансценденталій та чеснот. Визначено, що природною закономірністю людського розуму пізнання істини в деонтологічному житті є діалектика, як мистецтво полеміки. Закони людського розуму містять у собі пропедевтичні начала. Завдяки діалектичним формам мислення людина вдається спочатку до дослідження фактів, їх аналізу, що тільки торує шлях до можливої істини. Завдяки логіці здійснюється аналіз лише правдоподібних умовисновків. Логічна правильність висновку не тотожна істинності висновку. Потрібно знайти хибність вихідних висловлювань, які існують поряд. Тоді істину встановлює екзистенціальна діалектика, яка пов'язана із природними процесами. З'ясовано, що екзистенціальна діалектика, як знання істини, вибудовує ті діалектичні конструкції, які необхідні буденній життєдіяльності людини.

• Левицька Оксана Володимирівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"