Розглянуто правову природу, загальних умов та особливостей здійснення відмови від суб'єктивних цивільних прав в речових правовідносинах. Проаналізовано еволюцію правового регулювання порядку здійснення відмови від суб'єктивних цивільних прав в речових правовідносинах й визначено актуальний рівень його наукової розробленості та нормативної урегульованості. Встановлено, що відмова від речових прав являє собою усвідомлений, цілеспрямований, вольовий акт управненої особи, який може вчинятись у формі юридично вагомої активної дії або бездіяльності (залежно від специфіки правового режиму об'єкта цивільних прав, щодо якого було встановлено речове право) та спричиняє основний юридичний наслідок у вигляді припинення стану належності цій особі раніше правомірно набутого нею відповідного суб'єктивного речового права (права власності чи права на чужу річ). Розглянуто особливості відмови від права власності та речових прав на чуже майно, встановлено юридичні наслідки відмови від суб'єктивних цивільних прав в речових правовідносинах. Окрему увагу приділено аналізу особливостей відповідальності суб'єктів відмови від суб'єктивних цивільних прав в речових правовідносинах.

• Ганжерлі Артур Олександрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"