Узагальнено теоретичні напрями осмислення сутності феномена гібридного режиму. Обгрунтовано, що гібридний режим доцільно розглядати як один із трьох основних типів політичного режиму - на рівні з демократією та авторитаризмом. Запропоновано авторське визначення гібридного політичного режиму. Доведено доцільність виокремлення наступних напрямів трансформації гібридного режиму: перехід від авторитарного до гібридного політичного режиму; перехід від гібридного до авторитарного політичного режиму; перехід від демократичного до гібридного політичного режиму; перехід від гібридного до демократичного політичного режиму. Запропоновано розвиток політичного режиму в України наділити на п’ять етапів: І - перехідний режим у часи президентства Л. Кравчука (1991-1994 pp.); II - "змагальний авторитаризм" Л. Кучми (1994-2004 pp.); III - "дефектна демократія" за президента В. Ющенка (2005-2010 pp.); IV - "змагальний авторитаризм" В. Януковича (2010-2014 pp.); V - гібридний режим в часи П. Порошенка - неефективна демократія (з 2014 року - до сьогодні).

• Кисленко Роман Вікторович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"