Теоретично обгрунтовано особливості процесу становлення та розвитку публічного управління правовою освітою населення в Україні. Науково обгрунтовано функціональну модель публічного управління правовою освітою населення в Україні, що базується на стратегічному, аксіологічному, структурно-функціональному, діяльнісному, предметно-проблемному, системно-ситуаційному, системно-векторальному, суспільно значущому, емпіричному підходах, та визначено її основні компоненти - суб'єкти публічного управління (органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, організації громадянського суспільства) та зв'язки, що визначають взаємодію між ними; правова освіта як об’єкт управління, що формується з трьох складових (формальної, неформальної та інформальної освіти). Узагальнено та систематизовано наукові дослідження з правоосвітньої тематики, здійснено їх наукометричний і метричний аналіз, виявлено основні тенденції. Запропоновано уніфікований підхід та сформовано тезаурус правової освіти як ієрархічно побудовану систему термінів відповідного наукового напряму за допомогою розроблених інтелект-карти поняття "правова освіта" і карти понять предметної сфери "публічне управління правовою освітою", що дає можливість усунути непорозуміння, яке має місце як у логіко-правовій організації знань, так і у практичній правоосвітній діяльності. Вдосконалено: класифікацію термінів у сфері публічного управління правовою освітою; періодизацію процесів розвитку публічного управління правовою освітою населення в Україні; упорядкування основних нормативно-правових актів, що визначають правовий режим у сфері публічного управління правовою освітою населення в Україні; підхід до спостереження за станом розвитку публічного управління правовою освітою населення на основі емпіричного дослідження. Наведено дані експертного опитування, присвяченого висвітленню рівня: сприйняття та розуміння правоосвітньої проблематики в українському суспільстві, правової свідомості населення, обізнаності громадян щодо змісту реформ, проваджуваних в Україні, та готовності упроваджувати їх на місцях; визначено закономірності у відповідях респондентів. Дістали подальшого розвитку систематизація наукових досліджень із правоосвітньої тематики; застосування аналітичного методу дослідження стану публічного управління правовою освітою та самої системи правової освіти в Україні; змістовні положення концепції розвитку правової освіти в Україні як комплексу фундаментальних поглядів на методологію досягнення високого рівня правової свідомості і правової культури громадян, зокрема - запропоновано блок-схему розроблення концепції та визначено її структуру; підхід до вдосконалення управлінської діяльності правоосвітнього спрямування.

• Полякова Ольга Станіславівна (1984–) (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"