Проведено комплексне дослідження міжнародно-правового регулювання проблеми правового регулювання ринку природного газу в ЄС. Виокремлено етапи формування внутрішнього ринку природного газу та визначено, що процес розпочався в середині 1990-х pp. і, фактично, триває досі, перебуваючи у стадії створення енергетичного союзу. Розглянуто специфічні правові норми щодо регулювання скрапленого природного газу (СПГ) у межах внутрішнього газового ринку ЄС як одного з головних механізмів забезпечення диверсифікації постачань природного газу та врегулювання проблем зміни клімату. Проаналізовано інституційну структуру внутрішнього ринку природного газу ЄС, у межах якої виокремлено два виміри - державний і недержавний, та інституційний механізм - інститути, органи, установи, добровільні об'єднання учасників ринку. Встановлено, що стосовно правового регулювання відносин ЄС із третіми країнами у сфері природного газу об'єднання використовує широкий спектр політико-правових інструментів (діалоги, механізми запобігання тощо), гнучко поєднуючи інституційне регулювання та рецепцію власних правових норм через механізми імплементації енергетичного acquis із застосуванням юридично необов'язкових актів, що залежить від бажаного для третьої держави рівня інтеграції. Удосконалено розуміння відмінностей між поняттями "енергетична політика ЄС" та "енергетичне право ЄС", з яких перше є ширшим політико-правовим явищем, а друге - правовідносинами в межах діяльності ЄС щодо функціонування внутрішнього енергетичного ринку. Зазначено, що Україною з усього обсягу енергетичного acquis найбільше правових актів прийнято саме у секторі природного газу. Ухвалено ключовий закон - "Про ринок природного газу" (2015), який базується на нормах Третього енергетичного пакету, а також створено незалежний енергетичний регулятор.

• Ахметов Ростислав Рустемович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"