Проаналізовано такі нові поняття для юридичної науки, як "персональні дані", "обіг персональних даних", "база даних", "спадкування права на базу персональних даних" та ін. Наголошено на тому, що тільки комплексне використання методів дозволить усунути методологічні слабкості теоретичних досліджень, присвячених теорії персональних даних (ПД), і вирішити практичні проблеми правового регулювання захисту ПД, оскільки методологічна недостатність обумовлює теоретичну неспроможність наукових досліджень і, як наслідок, їх непридатність на практиці. Встановлено, що інститут ПД в Україні зазнав чимало змін, що істотно вплинуло на необхідність підвищення правового рівня захисту ПД і баз даних, а також необхідність реєстрації баз даних, у т. ч. ведення відповідного реєстру з правом надання інформації та правом успадкування баз ПД. Зазначено етапи та порядок відшкодування моральної шкоди за порушення законодавства у сфері захисту ПД, виходячи з повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та суду, з урахуванням матеріального та процесуального законодавства. Досліджено міру відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту ПД у національному законодавстві. Сформульовано відповідні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності захисту ПД. Визначено систему суб'єктів захисту ПД. Розкрито процесуальні особливості обігу інформації та баз даних, що містять ПД. На основі вивчення міжнародного та зарубіжного досвіду у сфері правового забезпечення захисту ПД запропоновано внесення змін до законодавства, які є необхідними для підвищення якісної складової національного законодавства.

• Дяковський Олександр Сергійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"