Увагу приділено комплексному філософсько-релігієзнавчому аналізу міжконфесійного діалогу між представниками християнських церков. Зазначено, що в умовах розбудови громадянського суспільства діалог стає регулятором оптимізації міжконфесійних відносин. Констатовано, що міжконфесійний діалог як засіб запобігання конфліктів не гарантує розв'язання суперечностей у релігійному середовищі, однак сприяє мінімізації напруги між суб'єктами конфесійних відносин. Запропоновано можливі способи побудови діалогу у сфері державно-церковних відносин в українському суспільстві, які сприятимуть їх стабілізації, а саме: рівність, гарантування права на трактування істини, світоглядних й ціннісних орієнтирів без абсолютизації їх істинності. Аргументовано, що формування сприятливого середовища для врегулювання відносин і пошук компромісу між представниками християнських конфесій та базові основи віротерпимості повинні грунтуватися на використанні принципів толерантності й конструктивного мирного діалогу. Можливим напрямом розв'язання релігійних протиріч визначено об'єднання християнських конфесій навколо постаті Христа, ідеї автокефалії з поступовим нівелюванням ідеологічних розрізнень і злиттям у помісну церкву, а оптимальною формою міжконфесійних та державно-церковних відносин - партнерські, як такі, що забезпечать деполітизацію релігійної сфери.

• Калач Дмитро Михайлович (1987–) (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"