Проліковано 157 поранених віком від 19 до 58 років з бойовою травмою живота, які отримали поранення у районі проведення антитерористичної операції на сході України з 2014 до 2018 р., та були доставлені з поля бою для лікування на ІІ рівень надання медичної допомоги. Масив дослідження склав 81 поранений групи порівняння, яким проводились традиційні заходи діагностики, а хірургічне лікування виконувалось за допомогою лапаротомії (2014 ‒ 2015 рр.). До основної групи увійшли 76 поранених, яким проводились діагностичні заходи за удосконаленою комплексною діагностикою, а хірургічне лікування виконували за допомогою ендовідеохірургії (2016 ‒ 2018 рр.). Удосконалено і застосовано комплексну програму діагностичних заходів та хірургічного лікування поранених з бойовою травмою живота із застосуванням пульоксиметрії, FAST-протоколу та ендовідеохірургії, що відображено у основній групі. Для визначення ступеня тяжкості поранених основної групи застосовували пульсоксиметр з визначеним показником перфузійного індексу. Величину перфузійного індексу вважали оптимальним критерієм для визначення диференційованої хірургічної тактики, яка корелює з тяжкістю стану пацієнта і за своєю інформативністю не поступається показникам шкали PTS. У програмі діагностичних заходів у загальному масиві досліджуваних груп (n=157) пульсоксиметрія виконана 76 (48,4%) пораненим, FAST-протокол виконаний 56 пораненим (35,7%), лапароцентез – 83 (52,9%), відеолапароскопія – 76 (48,4%). На основі удосконаленого комплексу діагностичних заходів розроблено показання і протипоказання до застосування ендовідеохірургічного лікування поранених з бойовою травмою живота основної групи, що дозволило у 82,9% ендовідеохірургічно виконати операційні втручання у повному обсязі, при цьому, у 48,7% виконано діагностичну лапароскопію, у 34,2% - лікувальну, 17,1% - виконано конверсійну лапаротомію. Запропоновано технічні рекомендації хірургічних прийомів при застосуванні ендовідеохірургії у поранених з бойовою травмою живота. Застосування ендовідеохірургії дозволило виключити пошкодження органів черевної порожнини у 36 (47,3%) поранених основної групи. Разом з тим, в групі порівняння виконано 10 (12,3%) діагностичних лапаротомій, підчас яких не виявлено пошкоджень органів черевної порожнини. Розроблений метод динамічної ендовідеохірургії за тактикою "second look" із застосуванням 5 мм або 10мм лапаропорта дозволив у 21 (27,6%) пораненого в живіт основної групи провести малотравматичний динамічний моніторинг органів черевної порожнини на подальших рівнях медичної допомоги, та у 11,8% поранених виявити ранні післяопераційні ускладнення в короткі терміни та провести своєчасну лікувальну корекцію без збільшення операційної травми, а у 15,7% поранених впевнитись у відсутності ускладнень. Проведено порівняльний аналіз характеру ускладнень в групах дослідження у поранених з бойовою травмою живота. Ускладнення спостерігали у 63 (77,8%) поранених групи порівняння, в основній групі – у 42 (55,3%). Тобто ускладнення у поранених основної групи відзначались в 1,4 рази рідше, ніж в групі порівняння. Тривалість стаціонарного лікування у основній групі достовірно менше 1,6 разів, що пов'язано з менш травматичним доступом, меншою кількістю ранніх і пізніх ускладнень, ранньою активацією поранених і більш швидкою реабілітацією.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Єнін Роман Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"