Досліджено та розкрито поняття символіки в українській інструментальній музиці XX ст., зокрема в камерних сонатах В. С. Косенка, І. Ф. Карабиця, Б. М. Лятошинського та М. М. Скорика, структуровано символічні елементи та пошук нових смислів творів західноєвропейського (Й. С. Бах, М. К. Чюрльоніс) та східноєвропейського композиторського спадку (О. М. Скрябін).Символічне мислення в музичному мистецтві, що здебільшого сформоване на положеннях фундаментальних праць про творчість Й. С. Баха, потребує доповнення категоріального апарату, яким керується поняття символіки. Саме тому, беручи за основу світовий досвід, у роботі символіка сягає ширших горизонтів і трактується як динамічне явище, яке змінюється в умовах різних історичних, національних, індивідуальних композиторських стилів, і визначається в межах запропонованої семіосфери, що враховує як індивідуальні особливості твору, так і загальні соціокультурні процеси, що відбувалися в мистецтві XX ст. Ключовим для даного дослідження є поняття символіки.

• Харитонова Дарина Володимирівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"