Здійснено філософський аналіз змісту й аргументативних підстав психофізичного інтеракціонізму в порівнянні з іншими основними підходами до вирішення психофізичної проблеми. Проаналізовано та розвинуто основні лінії сучасної аргументації на користь засадничих для інтеракціонізму положень: про онтологічну нередуковність свідомості до фізичної основи, про незалежне від свідомості існування фізичної реальності та про взаємодію між свідомістю й мозком. Обґрунтовано погляд, що нередуковність свідомості до фізичного включає інтенційність психічних станів і раціональність як спроможність оцінювати слушність аргументів і зважувати підстави. Розвинено аргументацію на користь погляду на психічного суб'єкта як на онтологічно фундаментальну й неподільну сутність (субстанцію або квазісубстанцію), що є носієм свідомих психічних станів, радже ніж потік чи в'язку таких станів. Розкрито тісний взаємозв'язок між інтеракціонізмом та ідеями свободи волі й відповідальності. Обґрунтовано можливості інтеграції інтеракціонізму із сучасним природничо-науковим знанням на основі припущення про існування психофізичних законів природи та відбір у процесі біологічної еволюції тих форм життя, у яких психофізична взаємодія за цими законами створювала селективні переваги.

• Сепетий Дмитро Петрович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"