Досліджено індивідуальні особливості змін центральної та церебральної гемодинаміки, варіабельність серцевого ритму при гіпокапнії гіпервентиляції. Доведено, що дихання з частотою 30 циклів за хвилину упродовж 10 хв приводить до суттєвого зниження рівня карбон (IV) оксиду в альвеолярному повітрі у середньому з 40,12 ± 0,361 мм рт. ст. до 18,59 ± 0,542 мм рт. ст. із відсутністю повного відновлення упродовж 40 хв. Реактивність PetCO₂ при впливі та в період відновлення мала широкий розкид індивідуальних проявів. Останні обумовлені фоновим рівнем даного показника, який є індивідуально-типологічною характеристикою організму людини. Під час 10-хвилинної гіпервентиляції з частотою 30 циклів за хвилину спостерігається зменшення тривалості R-R інтервалів і загального периферичного опору судин, збільшення серцевого індексу. У період відновлення значущим було тільки подовження тривалості R-R інтервалів максимально на 20-ій хвилині. Доведено, що ваготоніки, нормотоніки, а також чоловіки із середнім вихідним рівнем PetCO₂ відзначаються ефективнішими змінами гемодинаміки під дією гіпокапнії, так як у цих осіб серцевий викид зростав у меншій мірі за рахунок прискорення частоти серцевих скорочень на фоні сталого рівня ударного індексу поряд із меншим значенням індексу напруження міокарда. Встановлено, що вищий фоновий рівень PetCO₂ серед обстежених мають ваготоніки. Реактивність гемодинаміки залежала від вихідного рівня напруження карбон (IV) оксиду в альвеолярному повітрі: у чоловіків із середнім і високим його рівнем реактивність вища, ніж у представників групи з низьким фоновим PetCO₂. При гіпервентиляції показники часового аналізу та потужності спектру тривалості R-R інтервалів вірогідно знижуються. Через 40 хв відновлення спостерігали вищі їх значення у порівнянні з фоном. У чоловіків із високим і середнім вихідним рівнем PetCO₂ як у стані спокою, так і при гіпокапнії відмічено вищі значення варіативності серцевого ритму порівняно з особами із низьким його рівнем. З'ясовано, що ваготоніки характеризуються найбільшою варіативністю реакцій під час гіпокапнії та найменшим напруженням регуляторних систем. Під впливом гіпокапнії дихання спостерігали збільшення тонусу артеріальних судин і зменшення кровонаповнення басейну сонної артерії головного мозку. Ці реакції мали суттєві міжіндивідуальні відмінності. Особи з високим вихідним рівнем PetCO₂, а також нормотоніки та ваготоніки під час гіпокапнії мають вищий рівень кровонаповнення та нижчий тонус церебральних судин. Окреслено перспективи подальшого дослідження впливу гіпокапнії на стан серцево-судинної системи, які вбачаються у з'ясуванні генетичних механізмів одержаних закономірностей.

• Завгородня Вікторія Анатоліївна (1989–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"