Вирішено проблему типологічної систематизації псевдоморфних персонажів/псевдів, визначальною ознакою яких є радикальна суперечність між їх сутністю та її формальною презентацією/рецепцією, в українській та російській літературах кінця ХVІІІ — першої половини XIX ст. у континуумі європейських традицій. Представлено та концептуально узгоджено ідеї, пов’язані з методологією аналізу, висвітленням питань особливостей, художніх функцій, детермінант, джерел поширення, основних інваріантів феномену, провідних тенденцій наративно-образної конкретизації, факторів популяризації, трансформації в межах обраного для розгляду об’єкта. Доведено перспективи компаративних студій відповідного предмета. Створена типологія демонструє подібність загальнолюдських уявлень, плідні результати культурних зв’язків (особливо яскраво виражені на рівні зіставлення жанрових форм комічного та авантюрно-фантастичного дискурсів) та національну специфіку творчості українських і російських письменників, а також - фундаментальну єдність нової української літератури від самого початку становлення з європейськими традиціями та іманентну їй настанову на образне самовираження народного начала.

• Ніколова Олександра Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"