Дисертацію присвячено історико-педагогічному аналізу форм і методів виховання молодших школярів засобами народної хореографії у загальноосвітніх і позашкільних закладах України (1945 -1991 рр.). Вивчено джерельну базу й історіографію досліджуваної проблеми. Розроблено основні етапи розвитку форм і методів виховання молодших школярів в освітньому просторі України: відновлювально-пошуковий (1945 - 1950 рр.), організаційно-педагогічний (1951 - 1960 рр.), структурно-модернізаційний (1961 - 1991 рр.). Розкрито особливості використання педагогічного потенціалу народної хореографії у вихованні молодших школярів досліджуваного періоду: масовість звітних концертів, оглядів, конкурсів, фестивалів дитячої художньої самодіяльності; визначеність критеріїв мотивацій і перспектив; переважання методів змагання та заохочення; державний контроль і підтримка тощо. Визначено здобутки творчого використання вітчизняного історико-педагогічного досвіду виховання молодших школярів засобами народної хореографії в сучасних умовах: спрямованість на виховання у колективі, удосконалення мистецьких знань і хореографічних умінь, підвищення інтересу до народного танцю, розвиток творчого потенціалу учнів початкових шкіл, інтеграція ігрових методів у виховний процес тощо.

• Вільхова Оксана Григорівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"