Визначено місце суб'єктивних цивільних обов'язків у структурі правових зв'язків, що становлять зміст правовідношення, та специфіки їх взаємодії з іншими правовими засобами, що визначають ефективність механізму правового регулювання цивільних відносин. Суб'єктивні цивільні обов'язки є одним з основних елементів змісту правовідношення, а їх належна кореляція із суб'єктивними цивільними правами забезпечує безперешкодність здійснення останніх і, в кінцевому підсумку, врахування та поєднання приватних і громадських інтересів у сфері цивільно-правового регулювання. Доведено, що суб'єктивні цивільні права й суб'єктивні цивільні обов'язки є парними, взаємопов'язаними категоріями, які в межах цивільно-правової реальності не можуть існувати окремо одна від одної, а отже, і їх дослідження має здійснюватися із урахуванням їх взаємозв'язку та взємозалежності. Увагу приділено питанням виникнення, переходу, виконання та припинення суб'єктивних цивільних обов'язків у речових, зобов'язальних та спадкових правовідносинах. Окремий пласт досліджуваної теми складає проблематика пов'язана з розмежуванням категорій "обов'язок", "борг", "відповідальність", "санкції", а також визначенням сфери термінологічного використання категорій "обов'язок", "борг", "відповідальність" тощо.

• Надьон Вікторія Валентинівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"