Комплексно досліджено явище варіативності у староукраїнській літературно-писемній мові XIV - XV ст. На основі напрацьованої методики аналізу писемних пам'яток уперше в україністиці системно вивчено варіативні фонетичні та морфологічні елементи, встановлено роль діалектів, іншомовних впливів у виникненні варіативності. Визначено місце мовного паралелізму у формуванні конкретної літературно-писемної системи на українських та суміжних з ними територіях XIV - XV ст. Обгрунтовано позиції щодо класифікації та системного опису процесів унормування української літературно-писемної мови. У варіативних елементах українських пам'яток XIV - XV ст. виявлено консеквентні мовні ознаки традиційного письма, відображено фонетичні риси, типові для сучасної української літературної мови, виокремлено ознаки другого південнослов'янського впливу, послідовніше відображеного в релігійному письменстві, а також польськомовні риси, засвідчені здебільшого в грамотах. Зафіксовано ознаки північноукраїнського та південно-західноукраїнського наріч, визначено ареали діалектних явищ. Виокремлено північноукраїнський та південно-західноукраїнський варіанти староукраїнської літературно-писемної мови XIV - XV ст. Результати дослідження наведені на картосхемах та у таблицях.

• Царалунга Інна Богданівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"