Корнацька А. Г. Лейоміома матки у жінок репродуктивного віку: частота та структура супутньої патології (ретроспективний аналіз) / А. Г. Корнацька, М. А. Флаксемберг, Г. В. Чубей, М. В. Бражук // Репродуктив. здоров'я жінки. - 2020. - № 5. - С. 42-47. - Бібліогр.: 8 назв. - укp.Мета дослідження - встановлення частоти лейоміоми матки (ЛМ), структури та взаємозв'язку з супутньою гінекологічною патологією, визначення підходів до лікування шляхом ретроспективного аналізу історій хвороб. Проведено ретроспективний аналіз 12 241 історії хвороби пацієнток, які проходили лікування протягом 2012 - 2016 рр. Результати обстеження фіксували у спеціально розробленій формалізованій історії хвороби для подальшого введення та обробки інформації. У результаті проведеного ретроспективного аналізу встановлено, що, частота ЛМ становила від 17,3 % із поступовим зростанням до 21,6 %. Радикальні втручання проведено у 55,5 % жінок без тенденції до зниження по роках. Тільки у 5 % випадків проведено органозберігальне втручання, а у 8,4 % використовували гістероскопію (ГС). Проте відзначено позитивну тенденцію до підвищення частоти застосування як консервативної міомектомії (КМ), так і ГС по роках. ЛМ діагностували у 824 хворих, що становило 18,3 % пацієнток. Визначається постійна тенденція зростання частоти ЛМ. Серед цих хворих 305 пацієнткам були проведені оперативні втручання (хірургічна група - ХГ), такі, як КМ або радикальна операція різними доступами. Решта 519 жінок отримували консервативну терапію (консервативна група - КГ). Середній вік обстежених хворих становив 38,3 +- 0,4 року у жінок ХГ і 39,2 +- 0,3 року у КГ. ЛМ до 25 років діагностували рідко, менше 1 % випадків, проте у ХГ у 4 рази частіше. Починаючи з 26 років, частота ЛМ зростає в обох групах до 8,5 % із різким підвищенням після 30 років (у 3 рази). Досягає піку у віці 36 - 40 років у ХГ та у 41 - 45 років у КГ із поступовим зниженням після 45 років. У жінок КГ достовірно частіше ЛМ перебігала на тлі хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) - у 207 хворих проти 92 жінок у ХГ. Тоді як тазові спайки діагностували в обох групах з однаковою частотою (54 жінки у ХГ і 82 хворі у КГ). Щодо ендометріозу, то зовнішній генітальний ендометріоз достовірно частіше виявляли у жінок ХГ, а саме - у 40 пацієнток проти 31 жінки у КГ. Тоді як внутрішній ендометріоз (аденоміоз) в обох групах виявляли з однаковою частотою (49 хворих) у ХГ і 90 пацієнток у КГ). Серед хірургічних втручань переважали органозберігальні операції - 262 пацієнтки проти 72 жінок, яким проведено радикальне втручання. Найчастіше КМ проводили лапаротомічним (ЛТ) доступом (130 хворих). У 2 рази рідше використовували лапароскопію (ЛС), здебільшого у жінок із безплідністю для видалення невеликих лейоматозних вузлів із переважно субсерозним розташуванням (60 пацієнток). У 41 жінки субмукозні вузли видалено шляхом гістерорезектоскопії (ГРС). Анемію достовірно частіше виявляли у жінок із ЛМ, які потребували хірургічного втручання, - 47 хворих у ХГ проти 48 пацієнток у КГ. Безплідність при ЛМ діагностували у кожної четвертої пацієнтки, дещо частіше у ХГ - 83 жінки проти 124 хворих у КГ. Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59 + Р715
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|