Горбунова Г. Д. Качество жизни детей трудовых мигрантов / Г. Д. Горбунова // Мед. перспективи. - 2020. - 25, № 4. - С. 198-206. - Библиогр.: 20 назв. - рус.Мета роботи - визначення якості життя (ЯЖ) дітей трудових мігрантів у різних аспектах їх життя: фізичне функціонування (ФФ); емоційне функціонування (ЕФ); соціальне функціонування (СФ); шкільне/рольове функціонування (ШФ). У дослідженні брали участь 150 дітей Республіки Молдова, різних вікових груп (5 - 7, 8 - 12, 13 - 18 років), з них 75 дітей трудових мігрантів і їх батьки/опікуни, що залишилися в країні, та 75 дітей і їх батьки без досвіду трудової міграції. Інструментом дослідження був використаний опитувальник Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL 4.0). У ході дослідження виділяли ЯЖ дітей на високому рівні - при 91 - 100 балах, на середньому - при 81 - 90 балах, низькому - при 71 - 80 балах, дуже низькому менше 70 балів. За результатами дослідження встановлено, що діти мігрантів усіх вікових груп, в усіх досліджуваних аспектах мали дуже низький рівень ЯЖ (менше 70 балів). У всіх вікових групах дітей мігрантів ЯЖ в аспекті фізичного функціонування має достовірно (p << 0,001) нижчий рівень показників порівняно з дітьми з контрольної групи. Найвищий рівень ЯЖ був у дітей 5 - 7 років, а найнижчий - у дітей у віці 13 - 18 років. Виявлено дуже низький рівень ЯЖ дітей мігрантів (від 42,0 +- 25,32 до 43,7 +- 25,94), який достовірно відрізнявся (p << 0,001) від середнього рівня ЯЖ дітей з контрольної групи (від 85,0 +- 19,83 до 89,0 +- 20,82). Найнижчі показники ЯЖ в емоційному аспекті в дітей мігрантів 13 - 18 років (42,0 +- 25,32) демонструють особливий емоційний, стресовий стан цих дітей. Діти мігрантів мають показники дуже низького рівня ЯЖ в аспекті соціального функціонування, які достовірно відрізнялися від середнього рівня ЯЖ дітей з контрольної групи, що демонструє низьку здатність до соціальної адаптації дітей після міграції батьків. Найнижчі показники ЯЖ в аспекті шкільного/рольового функціонування продемонстрували діти мігрантів у віці 13 - 18 років (44,4 +- 19,28 бала) порівняно з показниками дітей у віці 5 - 7 років (54,0 +- 26,29 бала). Ці результати достовірно відрізнялися (p << 0,001) від показників дітей з контрольної групи (78,6 +- 20,01 бала в віці 13 - 18 років і відповідно 83,2 +- 25,83 бала у віці 5 - 7 років). Дуже низький рівень загального бала ЯЖ дітей мігрантів достовірно відрізнявся від середнього рівня загального бала дітей контрольної групи як за опитуваннями дітей, так і їх батьків. Найнижчі показники загального бала ЯЖ були виявлені у віці 13 - 18 років, як у групі дітей мігрантів (46,8 +- 24,19), так і в контрольній групі дітей (82,7 +- 19,57). У той же час найвищі показники загального бала ЯЖ були виявлені у віці 5 - 7 років, як у групі дітей мігрантів (55,9 +- 30,85), так і в групі дітей контрольної групи (85,9 +- 23,70). Представлені результати є переконливим фактом того, що діти трудових мігрантів порівняно з їх однолітками із сімей без досвіду трудової міграції мали достовірно низькі показники за всіма шкалами й інтегральної характеристики якості життя. Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.61/64
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|