Мета роботи - аналіз тенденцій розвитку засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) за двадцять останніх років. Проаналізовано: космічні апарати (КА) для зйомки земної поверхні у видимому діапазоні, космічні системи для відеозйомки земної поверхні, космічні системи для радіолокаційної зйомки земної поверхні, наземні засоби прийому й обробки даних ДЗЗ, розвиток галузі ДЗЗ у майбутньому. Останнім часом розвиток засобів ДЗЗ, як космічних, так і наземних, іде наростаючими темпами. Особливо це стосується КА з оптико-електронною апаратурою (ОЕА) високого й надвисокого просторового розрізнення. З моменту запуску в 1999 році першого КА високою просторового розрізнення IKONOS-2, за двадцять наступних років було запущено 213 КА з ОЕА високого й надвисокого просторового розрізнення з 940 загальної кількості запущених КА ДЗЗ. У наш час основною тенденцією розвитку дистанційного зондування Землі є створення угруповань супутників. До угруповань супутників можна віднести апарати, які ідентичні або близькі за своїми інформаційними характеристиками, які працюють узгоджено й мають запільне сховище даних. Для завдань, що не вимагають оперативного одержання даних ДЗЗ, деякими експертами прогнозується, що нова зйомка з космосу не буде замовлятися взагалі. Підставою для цього є те, що якщо ще вчора співвідношення потреби в новій зйомці й в архівних даних було 80 % на 20 %, то сьогодні 75 % доводиться на архів і тільки 25 % - це замовлення нової зйомки. Замовник буде впевнений, що протягом знімального сезону потрібна йому зйомка з'явиться в архіві. Це дуже важливий і істотний момент, що відкриває зовсім нові можливості для споживача. Щодо наземних засобів ДЗЗ, то сучасною тенденцією тут є поява онлайн-сервісів для перегляду змій земної поверхні в щомісячному режимі. Наприклад, такий сервіс, як Planet Explorer американської компанії Planet, дозволяє користувачам переглядати дані космічної зйомки в часі і побачити зміни на земній поверхні в усьому світі. В перспективі майбутнє ДЗЗ буде залежати від проривних технологій, інноваційних рішень, нових додатків та інтеграції технологій, таких як VR (віртуальна реальність), AR (доповнена реальність), АI (штучний інтелект), ML (машинне навчання), великі дані, хмарні обчислення й IоТ (інтернет речей), які будуть мати вирішальне значення для сегмента ДЗЗ. Матеріали статті дають уявлення, як разюче змінилися засоби дистанційного зондування Землі за останні двадцять років. Використано методи інформаційних технологій та системного аналізу.

• Марченко Вікторія Трохимівна (економічні науки)
• Марченко Віктор Тимофійович (технічні науки)
• Сазіна Надія Петрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"