Побудовано структурну типологію епістолярного звертання на основі персоніфікованих характеристик двох його різновидів: моновокатива та полівокатива. Уведено й обґрунтовано терміни епістолярний вокатив, моновокатив, полівокатив, вокативна конструкція, що позначають різні форми та способи звертання у листах. Сформовано корпус базових моделей російського епістолярного вокатива, які є основою для продукування різних звертань такими способами: 1) варіюванням лексичного наповнення конструктивних центрів,детермінацією семантико-синтаксичних домінант, а також їх поширювачів, поєднанням двох або більше базових моделей з можливим варіюванням лексичного складу і детермінацією компонентів. Запропоновано функціонально конкретизовану типологію вокативного апелятива (загальний, вибірковий, конситуативний, персоніфікований). Описано полівокатив як комплекс звертань до одного або різних адресатів у межах одного листа. Розроблено й впроваджено методику персоніфікації вокативів, яка виявляє індивідуально-авторські особливості системи звертань в епістолярному дискурсі адресанта. Ця методика включає три процедури: формування вектора вокативного ресурсу, визначення динаміки розгортання вокативних моделей і побудову контамінованих образів певного класу вокативів

• Куварова Олена Костянтинівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"